Дубль два. 😂 Сьогодні знову не зміг додзвонитися до реєстратури поліклініки, але і в плани не потрапляло до неї пройтися. Тож. До понеділка, поганці. 😡 Я вас дістану! 🔪😤
Ще прикол. Учора ввечері глянув баночку омеги, вона майже вісімсот з дешевшого на районі, як раз було по моєму маршруту. Ну, думається мені, удень оформлю бронь. Ага... Удень у тій самій аптеці, де було найдешевше, ця баночка стала коштувати більше тищі. Ну так ми не домовлялися... Ех, якби раніше глянув, то скоригував свій шлях, і зробив би тоді на пару пунктів (зайшов би до поліклініки, зокрема) більше.
Прямуючи додому попав під дощ. Розблокував дитячі спогади, як нас малими носило під дощем, аби тільки не заходити додому (коли у місті) аби чисто по приколу (коли на дачі). Прекрасна ностальгія! Та й самі відчуття, коли на розпечену землю падають перші краплі дощу, а духота миттєво розганяється свіжістю.